За останні 20 років збільшилася як кількість спалахів інфекційних захворювань, так і різноманітність інфекцій. Для боротьби з епідеміями і урядам, і установам охорони здоров’я, і фізичним особам довелося змінити тактику реагування.
Спалах лихоманки Ебола в Західній Африці в 2014 році різко підвищила рівень інформованості суспільства про інфекційні захворювання та підняла питання щодо готовності національних служб охорони здоров’я до подібних потрясінь.
Статистичні дані, що стосуються інфекційних захворювань, приголомшують:
• За даними Центру глобальної політики охорони здоров’я в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні, щороку 3 смерті з 10 трапляються через інфекційні захворювання. Це 16 % від усіх смертей.
• З 1973 року виявлено принаймні 30 раніше невідомих збудників хвороб, зокрема ВІЛ, Ебола, гепатит С і вірус Nipah, від яких не існує лікування.
• За той самий період знову проявилися або поширилися в нових географічних ареалах 20 добре вивчених захворювань, включно з туберкульозом, малярією, холерою. Але тепер медики мають справу з їх більш вірулентними та стійкими до ліків формами.
Роль гігієни у профілактиці інфекцій
Деяким видам інфекцій, головним чином внутрішньолікарняним, можна запобігти за допомогою цільової дезінфекції та дотримання норм гігієни.
Для того щоб встановити та запровадити у практику гігієнічні стандарти, необхідно підвищувати обізнаність про гігієну як ефективний метод профілактики інфекцій. Які саме стандарти мають бути реалізовані, залежить від конкретного збудника і від його вірулентності, але в більшості випадків достатнім є дотримання базових стандартів гігієни.
Допомогти в цьому випадку можуть рекламні акції та візуальні матеріали-пам’ятки, розміщені у відповідних місцях. Дослідження показали, що після запровадження у практику і активного просування спиртовмісних препаратів для дезінфекції рук кількість внутрішньолікарняних інфекцій знижується на 40 %.
Основні міркування, які потрібно донести до користувачів, це важливість підтримувати чистоту рук, а також необхідність використовувати одноразові рукавички та інструменти.
Ще одним фактором, який поліпшує дотримання гігієнічних стандартів, а, отже, підвищує рівень профілактики інфекцій, є підвищення мотивації працівників і навчання їх основам гігієни. Освітня підготовка і формування культури зворотного зв’язку вимагають певного часу. Але лише зміни в людській поведінці ведуть до зниження поширеності внутрішньолікарняних інфекцій.
Зрозуміло, що просування програм із дотримання стандартів гігієни та реалізація практичних рекомендацій призводять до запобігання поширенню інфекційних захворювань.